Ідейно художній аналіз поєзії
Співало літо рясно на покосах,
Петрівка жар із горна вимітала,
Блакить прозора в променистих росах
Початок літа в чебрецях купала.
Ріки манила прохолода синя,
Забута пісня аж у саме серце,
І матіола п’янко попросила
Зібрати щастя в золоте відерце.
Стара черемха заздро поглядала
На першу вишню, визрілу несміло,
А літо, мов на крилах, колихало
Надій людських гармонію стосилу.